У зв’язку з безпековою ситуацією та дистанційним форматом навчання, функції психологічного забезпечення закладу освіти виконуються в дистанційному форматі.
У КЗ “Харківський фаховий коледж спортивного профілю” психологічна служба займається комплексним наданням психологічного забезпечення, що складається з таких основних кластерів:
1. Організаційно-методична робота.
2. Діагностична робота.
3. Корекційно-розвивальна робота.
4. Консультативна робота за запитом.
5. Просвітницькі та профілактичні заходи в онлайн-форматі з метою психоедукації.
Контактні дані: Зінченко Дмитро Віталійович, практичний психолог – 0501447698
Робота з превенції булінгу в закладі освіти
Булінг в освітньому середовищі є складним соціально-психологічним явищем, яке виходить далеко за межі окремих конфліктів між учнями чи студентами. Це системна проблема, що формується під впливом індивідуальних особливостей, групової динаміки, стилю взаємодії в колективі та загального психологічного клімату в закладі освіти. У сучасних умовах, коли освітній простір зазнає додаткового навантаження через соціальну напругу, нестабільність і стресові фактори, проблема булінгу набуває особливої актуальності та потребує комплексного і професійного підходу.
Булінг проявляється не лише у відкритих формах агресії, таких як образи, приниження чи фізичний тиск, але й у прихованих формах — ігноруванні, соціальному виключенні, поширенні чуток, кібербулінгу. Його небезпека полягає в систематичності та дисбалансі сил, коли одна сторона не може ефективно себе захистити. Для жертви це може мати серйозні наслідки: зниження самооцінки, підвищення рівня тривожності, труднощі у навчанні, формування недовіри до оточення та погіршення емоційного стану. Водночас негативні наслідки торкаються і тих, хто проявляє агресію, і спостерігачів, формуючи спотворені моделі поведінки та взаємодії в соціумі.
Особливу роль в процесі превенції булінгу відіграє психоедукація, спрямована на учнів, студентів, педагогів і батьків. Усвідомлення того, що саме є булінгом, які його наслідки та як правильно діяти у відповідних ситуаціях, дозволяє своєчасно виявляти проблему та запобігати її розвитку. Важливим аспектом є також створення безпечного простору, де кожен може звернутися по допомогу без страху осуду чи ігнорування. Саме психолог часто виступає тією довіреною особою, яка забезпечує конфіденційність, підтримку та професійний супровід.
В ході моніторингового анкетування з питання превенції булінгу було з’ясовано, що на даний момент даного явища в навчальних колективах не спостерігається.
23 жовтня 2025 р. зі здобувачами освіти було проведено психоедукаційний захід з питання превенції булінгу.
Робота з превенції колабораціонізму серед підлітків та превенції вербування здобувачів освіти ворожими спецслужбами
У сучасних умовах питання превенції вербування молоді, студентів та здобувачів освіти ворожими спецслужбами набуває особливої актуальності та виходить за межі суто безпекової проблематики. Воно тісно пов’язане з психологічною вразливістю особистості, особливостями вікового розвитку, потребою у визнанні, самоствердженні та пошуку сенсу, що характерно для молодого віку. Освітнє середовище, яке є простором формування світогляду, цінностей і громадянської позиції, водночас може ставати об’єктом впливу, якщо не забезпечено належного рівня психологічної та інформаційної безпеки.
Вербування, як правило, не відбувається прямолінійно або примусово. Воно часто має поступовий, прихований характер і базується на встановленні довіри, маніпуляції емоціями, використанні актуальних труднощів чи внутрішніх конфліктів людини. Молодь може ставати мішенню через почуття ізольованості, невизначеності щодо майбутнього, бажання бути значущими або почутими. У таких випадках зовнішній вплив може маскуватися під підтримку, можливість самореалізації чи навіть «важливу місію», поступово змінюючи установки, переконання та поведінку.
Важливим напрямом роботи є формування психологічної стійкості та ідентичності. Коли молода людина має чітке розуміння своїх цінностей, відчуття приналежності до спільноти та підтримку з боку оточення, ризик залучення до деструктивної діяльності значно зменшується. Саме освітній простір може і має виступати середовищем, де формується не лише академічна, а й громадянська та особистісна зрілість. Не менш значущою є психоедукаційна робота, спрямована на підвищення обізнаності щодо методів маніпуляції, інформаційного впливу та ознак потенційно небезпечної комунікації. Важливо, щоб здобувачі освіти розуміли, що ризики можуть виникати як у реальному середовищі, так і в цифровому просторі, зокрема через соціальні мережі та онлайн-платформи, відео-ігри тощо. Усвідомлення цих аспектів дозволяє не лише уникати небезпечних ситуацій, а й вчасно звертатися по допомогу.
10 грудня 2025 р. зі здобувачами освіти було проведено психоедукаційний захід з питання превенції колабораціонізму та співпраці здобувачів освіти з ворожими спецслужбами.
Робота з інформування про гендерно-обумовлене насильство
Проблема гендерно-обумовленого насильства є однією з найскладніших і водночас найменш очевидних для молоді, адже вона часто приховується за звичними моделями поведінки, стереотипами та соціальними установками. Для школярів і студентів важливо розуміти, що йдеться не лише про крайні випадки фізичної агресії, а про ширше явище, яке пов’язане з нерівністю, тиском і порушенням особистих меж на основі статі або гендеру. Психологічні наслідки гендерно-обумовленого насильства можуть бути глибокими і тривалими. Людина може втрачати впевненість у собі, відчувати страх, сором, провину або безсилля. Це може впливати на навчання, соціальні зв’язки та загальне відчуття безпеки у світі. Особливо небезпечним є те, що жертви іноді звинувачують себе у тому, що сталося, або бояться звернутися по допомогу через страх осуду. Важливо розуміти, що відповідальність за насильство завжди лежить на тому, хто його чинить. Жодні обставини, зовнішній вигляд чи поведінка не можуть бути виправданням для порушення особистих меж іншої людини. Формування цієї позиції є ключовим елементом профілактики, адже вона змінює саме ставлення до проблеми на рівні мислення.
Захід з інформування стосовно питання ГЗН було проведено в 10-х класах в рамках одного з навчальних дисциплін.
З 05.09.2025 по 14.12.2025 на базі Міжнародного центру підвищення кваліфікації психологів «UpPro School» та Українсько-польського вищого навчального закладу «Центрально-Європейський університет» Зінченко Дмитро, практичний психолог коледжу, пройшов міжнародне підвищення кваліфікації та отримав сертифікат. Програма курсу «Теоретичне навчання пропедевтики психічних розладів» охоплювала 150 академічних годин (5 кредитів ЄКТС) та включала вивчення діагностики ментальних станів, роботу з ПТСР та методологію психологічної допомоги.
Психологічна служба нашого коледжу продовжує вдосконалювати систему підтримки ментального здоров’я учасників освітнього процесу. У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”, ініційованою Оленою Зеленською, Зінченко Дмитро Віталійович, практичний психолог коледжу, успішно пройшов тренінг за програмою «Управління Проблемами Плюс» та отримав сертифікат консультанта з надання індивідуальної психологічної допомоги дорослим у стані дистресу.
Профілактичний захід з основ безпечного користування інтернетом
У сучасному світі інтернет став невід’ємною частиною життя людини: він допомагає навчатися, спілкуватися, працювати, відпочивати та розвиватися. Для школярів і студентів це не просто інструмент, а середовище, у якому формується частина їхньої особистості, світогляду та соціальних зв’язків. Проте поряд із широкими можливостями інтернет несе і певні ризики, які можуть впливати як на психологічний стан, так і на безпеку особистих даних. Саме тому важливо не лише користуватися мережею, а й робити це усвідомлено та відповідально.
2 квітня 2026 р. зі здобувачами освіти було проведено профілактичний захід з теми безпеки в інтернеті.
Робота з профілактики емоційного вигорання серед педагогічних працівників
Емоційне вигорання серед педагогічних працівників є однією з найбільш актуальних і водночас недооцінених проблем сучасної освіти. У центрі цієї проблеми перебуває людина, чия професійна діяльність побудована на постійній взаємодії з іншими — учнями, студентами, батьками, колегами. Педагог щоденно інвестує значну кількість емоційних, інтелектуальних і психологічних ресурсів, часто не маючи достатніх можливостей для їх відновлення. Саме в цьому дисбалансі між віддачею і відновленням поступово формується стан, який у психології описується як емоційне вигорання.
3 квітня 2026 р. із педагогічними працівниками закладу було проведено захід, спрямований на профілактику емоційного вигорання.