У зв’язку з безпековою ситуацією та дистанційним форматом навчання, функції психологічного забезпечення закладу освіти виконуються в дистанційному форматі.
У КЗ “Харківський фаховий коледж спортивного профілю” психологічна служба займається комплексним наданням психологічного забезпечення, що складається з таких основних кластерів:
1. Організаційно-методична робота.
2. Діагностична робота.
3. Корекційно-розвивальна робота.
4. Консультативна робота за запитом.
5. Просвітницькі та профілактичні заходи в онлайн-форматі з метою психоедукації.
Контактні дані: Зінченко Дмитро Віталійович, практичний психолог – 0501447698
Робота з превенції булінгу в закладі освіти
Булінг в освітньому середовищі є складним соціально-психологічним явищем, яке виходить далеко за межі окремих конфліктів між учнями чи студентами. Це системна проблема, що формується під впливом індивідуальних особливостей, групової динаміки, стилю взаємодії в колективі та загального психологічного клімату в закладі освіти. У сучасних умовах, коли освітній простір зазнає додаткового навантаження через соціальну напругу, нестабільність і стресові фактори, проблема булінгу набуває особливої актуальності та потребує комплексного і професійного підходу.
Булінг проявляється не лише у відкритих формах агресії, таких як образи, приниження чи фізичний тиск, але й у прихованих формах — ігноруванні, соціальному виключенні, поширенні чуток, кібербулінгу. Його небезпека полягає в систематичності та дисбалансі сил, коли одна сторона не може ефективно себе захистити. Для жертви це може мати серйозні наслідки: зниження самооцінки, підвищення рівня тривожності, труднощі у навчанні, формування недовіри до оточення та погіршення емоційного стану. Водночас негативні наслідки торкаються і тих, хто проявляє агресію, і спостерігачів, формуючи спотворені моделі поведінки та взаємодії в соціумі.
Особливу роль в процесі превенції булінгу відіграє психоедукація, спрямована на учнів, студентів, педагогів і батьків. Усвідомлення того, що саме є булінгом, які його наслідки та як правильно діяти у відповідних ситуаціях, дозволяє своєчасно виявляти проблему та запобігати її розвитку. Важливим аспектом є також створення безпечного простору, де кожен може звернутися по допомогу без страху осуду чи ігнорування. Саме психолог часто виступає тією довіреною особою, яка забезпечує конфіденційність, підтримку та професійний супровід.
В ході моніторингового анкетування з питання превенції булінгу було з’ясовано, що на даний момент даного явища в навчальних колективах не спостерігається.
23 жовтня 2025 р. зі здобувачами освіти було проведено психоедукаційний захід з питання превенції булінгу.
Робота з превенції колабораціонізму серед підлітків та превенції вербування здобувачів освіти ворожими спецслужбами
У реаліях сьогодення питання превенції вербування молоді, студентів та здобувачів освіти ворожими спецслужбами набуває особливої актуальності та виходить за межі суто безпекової проблематики. Воно тісно пов’язане з психологічною вразливістю особистості, особливостями вікового розвитку, потребою у визнанні, самоствердженні та пошуку сенсу, що характерно для молодого віку. Освітнє середовище, яке є простором формування світогляду, цінностей і громадянської позиції, водночас може ставати об’єктом впливу, якщо не забезпечено належного рівня психологічної та інформаційної безпеки.
Вербування, як правило, не відбувається прямолінійно або примусово. Воно часто має поступовий, прихований характер і базується на встановленні довіри, маніпуляції емоціями, використанні актуальних труднощів чи внутрішніх конфліктів людини. Молодь може ставати мішенню через почуття ізольованості, невизначеності щодо майбутнього, бажання бути значущими або почутими. У таких випадках зовнішній вплив може маскуватися під підтримку, можливість самореалізації чи навіть «важливу місію», поступово змінюючи установки, переконання та поведінку.
Важливим напрямом роботи є формування психологічної стійкості та ідентичності. Коли молода людина має чітке розуміння своїх цінностей, відчуття приналежності до спільноти та підтримку з боку оточення, ризик залучення до деструктивної діяльності значно зменшується. Саме освітній простір може і має виступати середовищем, де формується не лише академічна, а й громадянська та особистісна зрілість. Не менш значущою є психоедукаційна робота, спрямована на підвищення обізнаності щодо методів маніпуляції, інформаційного впливу та ознак потенційно небезпечної комунікації. Важливо, щоб здобувачі освіти розуміли, що ризики можуть виникати як у реальному середовищі, так і в цифровому просторі, зокрема через соціальні мережі та онлайн-платформи, відео-ігри тощо. Усвідомлення цих аспектів дозволяє не лише уникати небезпечних ситуацій, а й вчасно звертатися по допомогу.
10 грудня 2025 р. зі здобувачами освіти було проведено психоедукаційний захід з питання превенції колабораціонізму та співпраці здобувачів освіти з ворожими спецслужбами.
Робота з інформування про гендерно-обумовлене насильство
Проблема гендерно-обумовленого насильства є однією з найскладніших і водночас найменш очевидних для молоді, адже вона часто приховується за звичними моделями поведінки, стереотипами та соціальними установками. Для школярів і студентів важливо розуміти, що йдеться не лише про крайні випадки фізичної агресії, а про ширше явище, яке пов’язане з нерівністю, тиском і порушенням особистих меж на основі статі або гендеру. Психологічні наслідки гендерно-обумовленого насильства можуть бути глибокими і тривалими. Людина може втрачати впевненість у собі, відчувати страх, сором, провину або безсилля. Це може впливати на навчання, соціальні зв’язки та загальне відчуття безпеки у світі. Особливо небезпечним є те, що жертви іноді звинувачують себе у тому, що сталося, або бояться звернутися по допомогу через страх осуду. Важливо розуміти, що відповідальність за насильство завжди лежить на тому, хто його чинить. Жодні обставини, зовнішній вигляд чи поведінка не можуть бути виправданням для порушення особистих меж іншої людини. Формування цієї позиції є ключовим елементом профілактики, адже вона змінює саме ставлення до проблеми на рівні мислення.
Захід з інформування стосовно питання ГЗН було проведено в 10-х класах в рамках одного з навчальних дисциплін.
З 05.09.2025 по 14.12.2025 на базі Міжнародного центру підвищення кваліфікації психологів «UpPro School» та Українсько-польського вищого навчального закладу «Центрально-Європейський університет» Зінченко Дмитро, практичний психолог коледжу, пройшов міжнародне підвищення кваліфікації та отримав сертифікат. Програма курсу «Теоретичне навчання пропедевтики психічних розладів» охоплювала 150 академічних годин (5 кредитів ЄКТС) та включала вивчення діагностики ментальних станів, роботу з ПТСР та методологію психологічної допомоги.
Психологічна служба нашого коледжу продовжує вдосконалювати систему підтримки ментального здоров’я учасників освітнього процесу. У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”, ініційованою Оленою Зеленською, Зінченко Дмитро Віталійович, практичний психолог коледжу, успішно пройшов тренінг за програмою «Управління Проблемами Плюс» та отримав сертифікат консультанта з надання індивідуальної психологічної допомоги дорослим у стані дистресу.
Профінформування
В наш час кількість професій, освітніх можливостей і життєвих траєкторій постійно зростає, тому питання профінформування набуває особливої ваги. Воно вже давно перестало бути додатковим елементом освіти і перетворилося на необхідну умову усвідомленого професійного самовизначення. Без якісного профінформування вибір професії часто стає випадковим, ситуативним або нав’язаним обставинами, що в подальшому може призводити до розчарування, втрати мотивації і навіть професійного вигорання. Воно дозволяє розширити уявлення про можливості, вийти за межі стереотипів і побачити ті варіанти, про які раніше людина могла навіть не замислюватися. Особливо це важливо для підлітків і молоді, які ще не мають достатнього життєвого досвіду і часто орієнтуються на обмежене коло прикладів: батьків, знайомих або медійників. Інформування є важливим, оскільки воно допомагає співвіднести «хочу», «можу» і «потрібно». Саме на перетині цих трьох компонентів формується більш усвідомлений і стійкий вибір. Без такого поєднання часто виникає дисбаланс: або людина обирає те, що їй подобається, але не відповідає її можливостям чи попиту на ринку, або ж навпаки – орієнтується лише на «перспективність», ігноруючи власні інтереси, що з часом призводить до внутрішнього конфлікту. Також не менш важливим моментом є і те, що більш поінформовані здобувачі освіти значно менше тривожаться через питання, пов’язані з вибором майбутнього фаху, оскільки невизначеність часто лякає більше, ніж складність. Коли людина має чітке уявлення про можливі варіанти, етапи навчання і професійне становлення, вона почувається більш впевненою і готовою до прийняття рішень. Це особливо актуально в умовах швидких соціально-економічних змін, коли традиційні уявлення про професії вже не завжди відповідають реальності.
6 лютого 2026 р. зі здобувачами освіти було проведено захід з профінформування.
Профілактичний захід з основ безпечного користування інтернетом
Питання кібербезпеки вже давно перестало бути вузькопрофесійною темою для ІТ-спеціалістів і стало невід’ємною частиною повсякденного життя кожного з нас. Особливо це стосується молоді, яка зростає у світі, де онлайн-простір є не доповненням до реальності, а її повноцінною складовою. Соціальні мережі, онлайн-навчання, банківські сервіси, спілкування, розваги – усе це створює нові можливості, але водночас і нові ризики, які часто залишаються недооціненими. Кібербезпека – це не лише про складні технічні системи захисту, а передусім про щоденну поведінку людини в інтернеті. Саме користувач найчастіше стає найвразливішою ланкою: необережне натискання на посилання, використання простих паролів, поширення особистої інформації або довіра до сумнівних джерел можуть призвести до серйозних наслідків: втрата доступу до акаунтів, викрадення персональних даних, фінансові шахрайства або навіть психологічний тиск – це лише частина загроз, з якими стикаються користувачі.
Для молоді ця тема має особливу актуальність ще й через активне занурення в онлайн-середовище. Саме в цьому віці формується цифрова поведінка, звички користування сервісами і ставлення до власної безпеки. Часто молоді люди сприймають інтернет як «безпечний простір», не до кінця усвідомлюючи, що за екраном можуть стояти реальні загрози. Водночас прагнення до відкритості, самовираження і швидкої комунікації іноді знижує критичність і обережність.
2 квітня 2026 р. зі здобувачами освіти було проведено профілактичний захід з теми безпеки в інтернеті.
Стрес і травма
Із початком збройної агресії супроти нашої держави, що триває з 2014-го року, тема стресу і психологічної травми перестала бути чимось другорядним або таким, що стосується лише окремих людей. Вона стала частиною повсякденного життя, особливо для молоді, яка дорослішає в умовах нестабільності та війни, швидких змін і постійного інформаційного навантаження. Саме тому розуміння природи стресу і травми є не просто корисним – воно стає необхідною умовою збереження психічного здоров’я, здатності навчатися, будувати стосунки і реалізовувати себе.
Стрес у своїй основі є природною реакцією організму на виклики. Він допомагає мобілізувати сили, швидше реагувати, долати труднощі. У помірних дозах стрес може навіть бути корисним – він стимулює розвиток, формує витривалість і вчить адаптуватися. Проте проблема виникає тоді, коли стрес стає хронічним або надто інтенсивним. У такому стані організм більше не відновлюється, а перебуває у постійному напруженні. Це впливає не лише на емоційний стан, але й на пам’ять, увагу, здатність приймати рішення. Для молоді це особливо критично, адже саме в цей період формується база для навчання, професійного становлення і соціальних зв’язків.
Психологічна травма є глибшим і складнішим явищем. Вона виникає тоді, коли особистість переживає події, що перевищують її здатність впоратися з ними. Це може бути не лише очевидно травматичний досвід, але й тривале перебування в умовах небезпеки, невизначеності або емоційного тиску. Важливо розуміти, що травма – це не сама подія, а те, як вона впливає на внутрішній стан людини. Двоє людей можуть пережити схожу ситуацію, але наслідки для них будуть різними. Саме тому так важливо уникати знецінення чужого досвіду і формувати культуру підтримки.
Для молоді тема стресу і травми є особливо актуальною ще й тому, що цей вік пов’язаний із пошуком себе, формуванням ідентичності і побудовою життєвих планів. Коли ці процеси відбуваються на фоні постійного напруження або невідпрацьованих травматичних переживань, це може ускладнювати розвиток, знижувати впевненість у собі і впливати на вибір життєвого шляху. Нерідко саме невизнаний або непрожитий досвід стає причиною труднощів у навчанні, комунікації чи професійному самовизначенні.
2 квітня 2026 р. зі здобувачами освіти було проведено психоедукаційний захід із теми стресу та травми.
Робота з профілактики емоційного вигорання серед педагогічних працівників
Емоційне вигорання серед педагогічних працівників є однією з найбільш актуальних і водночас недооцінених проблем сучасної освіти. У центрі цієї проблеми перебуває людина, чия професійна діяльність побудована на постійній взаємодії з іншими – учнями, студентами, батьками, колегами. Педагог щоденно інвестує значну кількість емоційних, інтелектуальних і психологічних ресурсів, часто не маючи достатніх можливостей для їх відновлення. Саме в цьому дисбалансі між віддачею і відновленням поступово формується стан, який у психології описується як емоційне вигорання.
3 квітня 2026 р. із педагогічними працівниками закладу було проведено захід, спрямований на профілактику емоційного вигорання.